Наприкінці червня в Брюсселі буде представлено техніко-економічне обгрунтування (ТЕО) Євро-Азіатського нафтотранспортного коридору, частиною якого є запуск нафтопроводу Одеса - Броди в режимі аверсу для поставок каспійської нафти.
Якщо сусідні з нами Чехія і Словаччина підтримають проект, його шанси на реалізацію істотно зростуть.У Мінпаливенерго вважають перспективним офіційне приєднання до проекту "Одеса - Броди" нових країн-учасниць - Чехії та Словаччини. "Розширення співпраці з європейськими країнами, які є потенційними споживачами каспійської нафти, яка поставлятиметься нафтопроводом «Одеса – Броди», дозволить більш ефективно реалізовувати плани для аверсної експлуатації цього маршруту", - сказав заступник міністра палива та енергетики Бурзу Алієв. Він не уточнив, що на офіційному рівні питання про розширення учасників "Одеса - Броди" ще не розглядалося.
Зараз учасниками цього проекту є Україна, Польща, Литва, Азербайджан і Грузія. Президент Віктор Ющенко і прем'єр Юлія Тимошенко запрошували до участі Білорусь. ТЕО проекту також показало перспективність "Одеса - Броди" для Чехії і Словаччини, які зацікавлені в диверсифікації поставок легкої нафти на свої нафтопереробні заводи в цілях зниження залежності від російської сировини.
Однак постійна політична боротьба в Україні може перешкодити реалізації проекту. "Мені не раз доводилося чути, що кредит довіри до української влади з боку партнерів від Каспії практично вичерпано. Але я впевнений, що ще є можливості налагодити з ними конструктивне і взаємовигідну співпрацю ", - відзначає Бурзу Алієв. Він також звертає увагу на одне з головних конкурентних переваг "Одеса - Броди" - значне скорочення маршруту нафтового транзиту. "Наприклад, на чеські НПЗ ближче поставити каспійську нафту через Україну, ніж в обхід через Середземне море, а потім через половину Європи. Також зменшується залежність від побічних ефектів морських перевезень - частенько танкери з нафтою тижнями простоюють у Босфорській протоці, з-за її низької пропускної спроможності ", - додав пан Алієв.
Нашій країні варто прискорити реалізацію проекту, тому що в Росії вже рік йде робота над будівництвом другої черги Балтійської трубопровідної системи. "Беручи до уваги, що протягом одного-двох років нафтопровід "Дружба" втратить 60 млн. т нафти в рік, його гілки, що проходять через Білорусь, Польщу, Україну та Словаччину, виявляться на грані рентабельності", - повідомив президент Київського міжнародного енергоклуба Олександр Тодійчук. Він переконаний, що зберегти в експлуатації ці гілки "Дружби" можна тільки за рахунок нафти з трубопроводу «Одеса – Броди». «Якщо українська влада в черговий раз проігнорує небезпеку, пов'язану з будівництвом другої черги Балтійської трубопровідної системи, то нафтопроводи і НПЗ України залишаться без нафти. А енергетичний тиск з боку Росії на Україну і держави Центральної та Східної Європи посилиться у багато разів", - акцентує пан Тодійчук.