Тема нафтопроводу «Одеса-Броди» знову актуальна - 23 Квітня 2009 - Брідщина та Бродівський район
Неділя, 11.12.2016, 13.54.42

Вітаю Вас Гость | RSS

ГоловнаРеєстраціяВхід
Меню сайту

Розділи новин
Новини Брідщини [313]
Новини, які відбулися у Бродівському районі
Україна та Брідщина [70]
Українські новини, які мають безпосередьє відношення до Бродівського району
Анонси [35]
Прогнозовані події, які відбудуться у Бродівському районі

Наше опитування
Кому з Бродівських керівників Ви найбільше довіряєте?
Всього відповідей: 173

Головна » 2009 » Квітень » 23 » Тема нафтопроводу «Одеса-Броди» знову актуальна
Тема нафтопроводу «Одеса-Броди» знову актуальна
15.53.17
Під час візиту Віктора Ющенка до Азербайджану Президент України заявив, що проект євроазійського нафтотранспортного коридору через Україну майже готовий. Кореспонденти «Главреду» поцікавилися у експертів про те, яка імовірність переходу нафтопроводу «Одеса-Броди» на аверсний, тобто європейський напрямок? Чи не побоюються азербайджанці, що наступного року доведеться заново домовлятися вже з іншим український президентом?
Михайло Гончар, директор енергетичних програм Центру «НОМОС»
Проект «Одеса-Броди» уже неодноразово був на стадії готовності. В 2003 році проект був у стадії передпускової готовності, і лютнева постанова Кабміну на чолі з прем’єром Януковичем в 2004 році закріпила європейський напрямок використання нафтопроводу «Одеса-Броди». Це активізувало діяльність російської сторони, яка доклала зусиль до реверсування нафтопроводу і до запуску в нього російської нафти для транспортування за економічно невигідним маршрутом по системі «Дружба» до Бродів, а звідти до терміналу «Південний». Це у той час, коли існував та існує економічно вигідніший маршрут транспортування придніпровськими магістральними нафтопроводами. Але це вже історія.

Спроба переходу від реверсу до аверсу відбулась 7 червня 2006 року у Баку, коли було підписано документ між державною нафтовою компанією Азербайджану, «Укртранснафтою», «Укрнафтою» і польським підприємством з експлуатації магістральних нафтопроводів «Пшиязнь». Відповідно до цього документа азербайджанська сторона зобов’язувалась щорічно постачати в систему «Одеса-Броди» до 5 млн тонн для переробки на двох західноукраїнських нафтопереробних заводах. Але на початку серпня 2006 року змінився уряд, і прем’єром знову став Янукович. Відтак, усі ці домовленості було відкладено у довгий ящик. А після цього розпочалася спроба виконати ще одне технічно-економічне обґрунтування (ТЕО) розвитку нафтопроводу в напрямку на польський Плоцьк. 

Зараз ситуація змінилася. Має місце чергова спроба перейти до аверсного використання. Особливих технічних, організаційних чи юридичних проблем тут нема. Відповідно до домовленості з компанією TНK-BP, яка прокачує нафту в реверсному напрямку, українська сторона має попередити про припинення дії договору другу сторону за 90 днів. Російській стороні пропонують економічно вигідніший для них маршрут використання систем придніпровських магістральних нафтопроводів. Тому в цьому випадку чергова спроба має хіба що одне вразливе місце – це український політичний хаос, коли права рука не відає, що робить ліва. І на рівні уряду, і на рівні Президента в принципі немає глибокого розуміння проблематики проектів, які пов’язані з транспортуванням каспійських енергоносіїв на європейський ринок. Періодично хтось згадує про те, що є такий проект. Як правило, ця згадка носить кон’юнктурний характер та прив’язана до тих чи інших подій. І якщо одна гілка влади за запуск проекту в аверсному напрямку, то інша намагається цьому зашкодити. Власне, 2008 рік у цьому плані був дуже показовим.

Президентська сторона підготувала проект переходу до аверсного використання, уряд – заблокував її. Хоча уряд значною мірою мав рацію, тому що пропонована схема носила непрозорий характер і, власне кажучи, була дуже схожа на схему, до якої вдавалась TНK-BP для використання нафтопроводу в реверсному напрямку. Ну тепер-от в черговий раз спостерігатимемо, як усе відбуватиметься. 

Звичайно, в Азербайджані враховують політичні ризики, але тут є їхній інтерес. Азербайджанська сторона прийняла стратегію про отримання активів за межами Азербайджану, вихід на ринок ЄС та ринки сусідніх з ЄС країн. І Україна у цьому плані є достатньо оптимальним варіантом. Звичайно, світова фінансова криза і падіння цін на нафту внесли свої корективи. І ми бачимо, що низку проектів державної нафтової компанії Азербайджану переглянуто, але разом з тим їхній інтерес до України залишається, зокрема, у тому, що ввійти в українську нафтопереробку і отримати свою долю в мережі АЗС в Україні. І власне це лежало в основі тих домовленостей, які я згадував від 7-го червня 2007 року. Це був взаємний інтерес, який не змінився. Більше того, Державна нафтова компанія Азербайджану недавно відкрила своє представництво в Україні. Це і є підтвердженням їхнього стабільного інтересу. Тому чинник того, буде Ющенко Президентом надалі чи ні, враховується, але не є визначальним. Визначальним є економічний інтерес. Азербайджанська сторона вже висловлювала, м'яко кажучи, свої зауваження щодо частої зміни стратегії України щодо цього нафтопроводу. На другому кінці труби з боку споживача кредит довіри також практично вичерпаний. Тому я вважаю цю спробу своєрідним рубіконом – або перехід в аверсний режим відбудеться, або про нього можна буде надовго забути.
Олександр Гудима, народний депутат та радник прем’єр-міністра з енергетичних питань
Бачите, наступний візит Ющенка буде в Польщу до Президента Качинського. І там буде підписано ТЕО. Тобто з одного боку підписання ТЕО можна подати як щось надзвичайне. Але в цивілізованих суспільствах ТЕО можуть підписуватись, змінюватись, і люди не обов’язково повинні знати про це. А чи реально сьогодні в умовах фінансової кризи запустити проект «Одеса-Броди» до ЄС? Абсолютно нереально. Для того, щоб це стало рентабельним, потрібно знайти споживача та кошти, щоб добудувати ту трубу до Гданська. Чи є в ЄС сьогодні такі ресурси? Немає. Це однозначно, тобто я не вірю, що цей проект може бути реалізовано в найближчі щонайменше два-три роки. Я пригадую, що в 2000-му в бюджеті передбачалися кілька сотень мільйонів для добудови, Турчинов був головою бюджетного комітету ВР, а Юлія Володимирівна була віце-прем’єром з питань ПЕК. Події дев’ятирічної давності мені дуже близькі. Мушу сказати, що я є крайньо правим радикалом у таких питаннях диверсифікації. Я стримано до цього ставлюсь і не є прихильником гасел, мовляв, нам потрібно чим швидше вибити росіян з труби «Одеса-Броди». Хіба якщо метою є пограти в черговій війни з Росією. Тому що заповнити трубу азербайджанською нафтою можливо, але що Україна від цього виграє, коли нема завершеного шляху до Європи? Я на сьогоднішній день цього не підтримую і думаю, що цим висловлюю коаліційну позицію. Сьогодні так складно будуються стосунки України з Брюсселем, а реакція Росії на ці відносини така болюча. Добре, що це вже закінчується, і Путін з Тимошенко домовиться про продовження перемовин у газовій сфері. Ціна на нафту продовжує падати. Сьогодні нема такої проблеми з диверсифікацією та тиском російських компаній на ціноутворення в Україні, і це не є таким актуальним. І тепер нема причин ставити умови Москві, щоб вона йшла з нафтопроводу «Одеса-Броди», коли він не має логіки завершення. Отже, як на мене, нема чого створювати собі новий фронт ускладнень відносин з Росією. Хоча в стратегічній перспективі, звичайно, і газовий «Білий потік» і нафтопровід «Одеса-Броди» є для України важливими.
Олександр Тодійчук, президент Київського міжнародного енергетичного клубу "Q-Club"
В Україні для цього проекту вже є принаймні два споживачі – нафтопереробні заводи в Дрогобичі та Надвірній. Проблема цього багатостраждального нафтопроводу лежить у політичній площині. Дуже часто у нас не хотіли дратувати Росію, шукали якісь компромісні варіанти або жертвували нафтопроводом на користь газових питань. Зараз політична нестабільність також заважає. Вона створює певну конкуренцію між тим, що робить Кабмін і Секретаріат Президента. З одного боку, позитив у тому, що ми повертаємось до цього процесу, а з іншого – Україна не виконала дуже багатьох своїх зобов’язань. Ви бачили, якою теплою була підтримка з боку Казахстану, якого тепер вже майже не чути. Наша держава не вміє вести зовнішню політику в цілому, а тим більше зовнішню енергетичну політику. Думаю, прямолінійність та непослідовність українських очільників є основними проблемами нафтопроводу «Одеса-Броди».

Багатовекторність української влади, а також передвиборчий фактор може стати проблемою для цього проекту зараз. Я багато працював з цим проектом. Свого часу ми зробили все для того, щоб він запрацював. Я шкодую, що цей проект потрапив у політичну площину, яка є для нього некорисною.


Категорія: Україна та Брідщина | Переглядів: 841 | Додав: brodurayon | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу

Календар новин
«  Квітень 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

Пошук

Друзі сайту
«Галичина спортивна» - все про Галицький спорт. 
 www.kambuz.org.ua - Інформаційно-розважальний портал міста Кам'янка-Бузька
http://belz.at.ua/kn.gif Інформаційно-розважальний портал м.Здолбунів (новини, реклама, ігри)
 

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Брідщина © 2016