У британців є таке прислів’я: те, що не вб’є тебе, зробить тебе сильнішим. Так, мова про кризу. Не потрібно говорити, що це зло, ми це бачимо. Але як дико це не звучить, криза може, якщо не повністю, то значною мірою вилікувати головну хворобу нашого суспільства – корупцію.Що таке хабар? Це коли один дає, а другий бере. Вся енергія, принаймні словесна, влади, ЗМІ, каральних органів була спрямована на того, хто бере. Хабарника. До якої межі це може дійти, показав випадок судді Зварича. Але якщо той, хто дає, не буде давати? Ні, не тому, що це недобре, ми це вже пробували, а тому, що хоче, але немає що давати. Гроші закінчилися. Чому в Україні за часів незалежності, тобто переходу на ринкові відносини, рівень корупції у порівнянні з часами соціалізму зріс у 19 разів? (Журнал Economist.) Звідки взялися великі пачки цих американських папірців у Зварича? Їх в Україні не друкують.
На початку 1990-х на стадіоні-базарі «Україна» можна було купити і продати, «на руках», купюру в один долар. У 1991-му пломба в приватника коштувала один долар. Тепер власники нерухомості, землі і ще деяких дуже дорогих активів, куплених ще в середині 2008-го для спекуляції (ті ж квартири), пробують їх продати. Доводиться повертати гроші. Скажімо, земля, яка нібито коштувала 3-5 тисяч доларів за квадратний метр (мова йде про гірськолижні Карпати), не продається. Вона не продається навіть по 300 доларів, тому що цих грошей готівкою немає. Подібна історія з квартирами.
Всі ці гроші були, скажемо так, трошки абстрактні. Роздута бульбашка. Один продавав активи, які також купив за абстрактні гроші, позики і отримував за це абстрактні гроші на абстрактних банківських рахунках. Але ті, хто брав на лапу, брали реальними папірцями, автомобілями, квартирами - матеріальними речами. А тепер їх дуже мало, їх майже немає. За совдепії на руках таких грошей не було, я не кажу, що законність була кращою.
Є такий спосіб доведення від протилежного. Уявімо собі, що немає ніякої кризи. Згадайте початок 2008-го. Народ у чергах біля ощадкас, де видають по тисячі гривень. Там, на олімпі, обіцянки збільшити все - стипендії, виплати, пенсії, пільги. Фантастика. Український прорив. У Львові - будівельний і споживацький бум. Забудовують все, що можна і не треба. Ще нічого немає, тільки паркан, а на ньому плакат «Продається елітне житло», або офісний центр, оренда офісів. Що мало відкритись у Львові? Правильно, ще один продуктовий супермаркет, торгово-розважальний центр, супермаркет електроніки, автосалон, казино, нічний клуб, оптовий базар, контора з продажу послуг, які обслуговують послуги, масажний салон і фітнес-клуб. Київ входить у перелік найдорожчих для проживання міст світу, Львів - на черзі. Колись це мало зупинитись?
Так, ми чули і читали в медіа, що потрібно будувати і житло для людей, а не тільки для еліт, економ-класу, як у літаку, де всім є місце. Але трасти, буди і просто будівельні компанії цього не робили. А для чого? Так, ми чули, що потрібно розвивати промисловість, робити інвестиції в науку і техніку, будувати автодороги, школи, дитсадки, лікарні, тобто вкладати в майбутнє. Ми чули, але цього ніхто не робив. А який тут прибуток можна отримати? Україна не виняток, будівельний бум - явище загальнопоширене - і США, і Східна Європа, показово - Прибалтика.
Може десь хтось читав, чув, бачив повідомлення про те, що на Львівщині збудують, відкриють нове найбільше виробництво (придумайте, що хочете, авторучок, наприклад) у Східній Європі, Україні, Бродівському районі зрештою? Вся Україна (заберіть металургію і хімію) не виключення з цього правила.
Це ж не плакати містом навішати про «прорив». Чи парад вгепати на Хрещатику, чи на військовому літаку політати (в армії, де у військових частинах, які несуть бойове чергування, відключають світло). Про застарілу техніку, бойовий дух офіцерів без житла, афери з підривом складів можна не говорити. Краще заявити, що з нового року ми маємо професійну армію, бо я так хочу. Коли останній солдат втече з армії, можливо тоді щось зміниться...
Ще до 2004-го прозвучало не одне попередження про те, що Україна заклала під себе освітню бомбу. Коли покоління фальшивих шкіл, ВИШів, оцінок і дипломів не замінить те, що ще хоч якось вчилося, буде катастрофа. Результат? Цього року один із освітніх чиновників заявив, що кількість місць у наших ВИШах перевищує кількість випускників шкіл. А чому має бути інакше?
Тільки одна цифра. Репетитори львівських університетів беруть 500-600 євро (цифра може зростати) з одного учня за один предмет. Беруть наперед, авансом, за всі заняття. «Натаскування» на тестах, які знає цей викладач. Ця архаїка, коли за урок платять і не такі суми, збереглася тільки в провінції. Так от, такий викладач - іноземної, історії, української - маючи 10-20 учнів-абітурієнтів, заробляє за вступний сезон від 5 до 10 тисяч євро-доларів. Фактично, це плата за вступ, прохід через пороги тестування. Навіть, якщо він ділиться з деканом і ректором. Я вже не кажу, що студенти платять під час навчання горевикладачам. У нас може студент заявити, що рівень викладання нульовий, що викладач дуб, або взагалі випадкова людина, яка ще й до того не ходить на пари? Це з власного досвіду.
Ви хочете, щоб хтось із цієї системи - від викладача, декана до ректора - добровільно відмовився від таких сум? Згадайте ці сміхотворні процеси з викладачами-корупціонерами. Пам'ятаю, після ейфорії 2004-го знайшли жертву в Академії друкарства. На владу надії немає. Їх діти вчаться в приватних школах і за кордоном.
Можна говорити, можна перевіряти і закривати ці нечесні університети, які набрали абітурієнтів без атестатів і знань. Студенти будуть голодувати і протестувати, адже їм ніхто гроші не поверне. Їх кинули. Але якщо існує сума у 500 євро, значить є той, хто може і готовий її заплатити. Є такі гроші на руках. Це не абстрактні гроші. А якщо цих грошей немає? Хто буде фінансувати цю химеру - фальшиві студенти - дипломи - знання? Не всім потрібна і не кожен може й повинен здобувати вищу освіту.
Україна не є винятком. Чорнобиль привернув увагу до проблем ядерної енергетики, вірніше її безпеки. Зростання смертності у спорті привернуло увагу до проблеми допінгу. Нафтогазові кризи вкотре змушують багаті країни думати про альтернативні джерела енергії.
Наш випадок. Повінь «відкрила очі» на проблему вирубки Карпат, наукові проколи, погану інфраструктуру - дамби, мости і т.д. Вибухи на шахтах - на вугільну промисловість. Вибух «смертності» і аварій на дорогах - на контрзаходи з боку ДАІ. Вибухи газу в будинках привернуть увагу до ЖЕКів, ну а ціни на імпортний газ і нафту, нарешті, хоча про це говорять з 2000 року, змусять щось робити з енергозберігаючими технологіями.
Проблема життя і смерті - медицина. Тільки серйозна епідемія, наприклад, бубонної чуми або холери, бо епідемія СНІДу в нас є, може зрушити стан справ у нашій медицині. Буде платною, введуть страхову. Не знаю. Тоді судова відповідальність, як у США. Неуки в білих халатах за ніщо не відповідають. Повинен бути вихід. Тепер із безкоштовною за Конституцією і напівприватною, коли приватні клініки, стоматологія, платними аналізами і процедурами і тотальною корупцією, яку навіть схвалює вище медичне керівництво, тому що лікарям платять мало, стає все гірше. Незадоволені хворі, бо погано лікують; лікарі, бо погано платять.
Бо якщо це не зробить тебе сильнішим, тоді хана нам всім.
