Найпоказовішим прикладом були відомі збірки Підгорецького замку (сформовані у кін. XVII-XVIII ст.) з колекціями картин, коштовностей, зброї.
Збірки старожитностей знаходились і у Бродівському замку. Одним з основних зачинателів цієї справи, очевидно, був Францішек Потоцький знаний колекціонер. На жаль, не маємо описів його колекцій, що зберігалися у Бродівському замку, проте відомо, що родиною Молодецьких, до якої перейшли Броди, в тому числі й замковий палац у 1834 р., частина збірок була розпродана. Зокрема, значна частина бібліотеки Потоцьких у 1880их роках була викуплена і перевезена до швейцарського замку в м. Орон, де зберігається сьогодні близько 6 тис книг з цієї бібліотеки. На початку ХХ ст. власницею замкового палацу у м.Броди, графинею Ядвігою Жищевською, був створений приватний музей картин і стародавніх меблів. Музей був відомий у краї, згадувався у польських довідниках.
Знаним колекціонером був відомий галицький громадський і політичний діяч, меценат граф Володимир Дідушицький, власник ряду маєтностей на Бродівщині, засновник першого заповідника на території сучасної України – «Пам’ятка Пеняцька» (1886р.) та природничого музею у Львові. Від свого попередника графа Ігнатія Мйончинського він перебрав в Пеняках красивий палац та збірки картин, образів, літографій, карт. Сам Мйончковський мав намір створити зі своєї колекції публічну галерею у Львові. В. Дідушицький продовжив справу свого попередника і у маєтку в с.Пеняки зберігав колекцію старожитностей, різноманітних виробів місцевих умільців. Він також був і нумізматом, розширив успадковану від батька колекцію монет й до кінця ХІХ ст. вона налічувала до 3 тис. екземплярів (зберігалася у Львові).
Уродженець Бродів, а згодом знаний львівський колекціонер Фердинанд-Никодим Висоцький зібрав найбільшу приватну збірку галицько-руських монет наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Він захопився колекціонуванням ще в дитячому віці, коли його дід подарував йому скриньку з 14 монетами. До 1882 року його колекція налічувала понад 1700 польських монет. Збірка збереглася до наших днів і знаходиться у Львівському історичному музеї.
Ще одним нумізматом був монах домініканець, знаний історик Садок Баронч, який 30 років свого життя провів у Підкамінському монастирі. У 1850 році він розпочав колекціонування монет, невдовзі його збірка налічувала вже 963 польських та 245 іноземних монет. Цю збірку він хотів подарувати гімназії у м. Станіславі, але дирекція відмовилася прийняти колекцію. Тоді у 1877 році, він передав колекцію у Броди, де її продали, а кошти пішли на потреби місцевої бурси. Згодом Баронч знову зайнявся колекціонуванням монет.
Окремої уваги заслуговують великі бібліотеки при монастирях, церквах, синагогах, що зберігали старовинні книги, рукописи, ікони. Такі збірки знаходились у Підкамінському та Підгорецькому монастирях, Бродівській синагозі.
На жаль, внаслідок воєнних лихоліть та соціальних катаклізмів колекції були розпорошені по різних містах і музеях України та інших держав, багато безцінних речей безповоротно втрачено.
Для того, щоб зберегти історію свого краю й було створено музей.
Перший краєзнавчий музей у Бродах був створений наприкінці 1950-х років. Знаходився він в одноповерховому будинку на сучасній вулиці Великі Фільварки. Символічним було те, що музей помістили в читальню «Просвіта» колишнього приміського села Великі Фільварки. Товариство «Просвіта» організувало музей у Львові, і як правило, при кожній з філій діяла бібліотека та проводилось збирання історико-етнографічних матеріалів (творився свого роду музей). Бродівська філія товариства, заснована у 1891 р., мала читальні майже в кожному селі повіту.
У тодішньому Бродівському народному історико-краєзнавчому музеї зберігались нумізматичні колекції, збірки холодної зброї, обрядові предмети, документи ХІХ – початку ХХ ст., була широко представлена етнографія краю. Однак, наприкінці 1960-х – початку 1970-х рр. він припинив свою діяльність, а значна частина експонатів пропала. Незабаром на місці музею розпочалось будівництво музичної школи.
У радянський період було створено кілька музеїв у селах Бродівського району: музей радянського письменника Степана Тудора (Олексюка) в Поникві, музей радянського розвідника М.Кузнєцова в Боратині, музей Т.Г. Шевченка в Підкамені і музей видатного художника І.Труша в с.Висоцько. Незважаючи на заідеологізованість(особливо перших двох), тут зберігались цікаві матеріали і з історії краю. На сьогодні жоден з цих музеїв не діє.
У 1979 році під музей було передано частину приміщень будинку XVIII ст., в стінах якого з 1866 до 1939 року знаходилось повітове староство. Впродовж 1980-1984 років тут створювалась експозиція і проходила збірка експонатів. У вересні 1984 року в рамках відзначення 900-річчя першої писемної згадки про Броди відбулось відкриття Бродівського краєзнавчого музею. Спочатку заклад діяв як народний, а з 1 квітня 1991 р. став відділом Львівського історичного музею. 29 березня 2001 р. на базі Бродівського історико-краєзнавчого відділу Львівського історичного музею створено Бродівський історико-краєзнавчий музей.
Музейна експозиція складається з 43 розділів і побудована за хронологічним принципом у 7 залах. Висвітлення історії краю здійснюється за темами: 1) Найдавніше минуле (від кам'яного віку до Київської Русі); 2) Польська доба (кін. XІV-XVIII cт.); 3) Край під владою Австрійської імперії (1772 - 1918 рр.); 4) І світова війна (1914-1918 рр.), національно-визвольні змагання (1918-1919 рр.), польсько-більшовицька війна (1920 р.); 5) Міжвоєнний період (1920-1939 р.); 6) ІІ світова війна (1939-1945 рр.), боротьба ОУН, УПА на Бродівщині (1940-50-ті рр.). Окремо представлені «Природа Бродівщини» та «Етнографія краю (кін. XIX – поч. XX ст.)». Експозицію доповнює фотогалерея з видами пам’яток історії і культури Бродівського району, панорама «Броди ХVІІ-ХVІІІ ст.».
В музеї висвітлюється діяльність відомих людей, імена яких тісно пов’язані з історією краю: художників І.Труша, М.Федюка, Є.Лисика; письменників Я. Головацького, Ю.Коженьовського, Т.Бордуляка, В.Хроновича, С.Тудора, Й.Рота, Л.Бучковського; науковців - літературознавця В.Щурата, філософа і філолога Й.Застирця, етнографа О.Роздольського, славіста і перекладача В.Ящуна, істориків С.Баронча та І.Созанського; громадських діячів краю О.Вислоцького та о. М.Осадци; польського книговидавця Ф.Веста; діячів національно-визвольних змагань М.Тарнавського, О.Степанів, Р.Купчинського, Ю.Вассияна, П.Федуна-Полтави.
У фондах музею зберігається близько 5 тисяч музейних предметів. Серед яких є археологічні пам’ятки (близько 2 тис.), колекції грошових знаків, зброї, нагород, предметів народної культури і побуту, оригінальні фотографії й документи. Важливими експонатами є матеріали з історії формування і бойових дій легіону УСС, української дивізії «Галичина» (І УД УНА), відділів УПА. Музей має свій архів та бібліотеку.
У пам’ятці національного значення ХVІІ-XVIII ст. – Бродівському замку знаходяться виставкові зали Бродівського історико-краєзнавчого музею. Тут музейні працівники проводять виставкову діяльність, працюють над створенням постійнодіючої експозиції з історії замку.
Співробітники Бродівського історико-краєзнавчого музею проводять оглядові і тематичні екскурсії експозицією, Бродівським замком, історико-культурними пам’ятками міста броди та району. Музей є організатором пошуково-дослідницьких та етнографічних експедицій. Науковці закладу беруть участь в археологічних розкопках, організовують краєзнавчі читання і конференції, надають фахові консультації.
Науковим доробком Бродівського історико-краєзнавчого музею є збірка поштівок «Броди на початку ХХ століття», збірник історичних фотографій «Українські Січові Стрільці», «Мала фотоенциклопедія Українських Січових Стрільців» (у співпраці з львівськими науковцями), матеріали краєзнавчої конференції «Бродам 920». Підготовлено до видання путівник «Броди: обличчя міста», буклети «Броди», «Бродівський історико-краєзнавчий музей», «Бродівський замок», «Броди і Бродівщина».
Періодично у місцевій пресі публікуються краєзнавчі науково-пізнавальні розвідки з історії краю, авторами яких є співробітники музею.
Крім Бродівського історико-краєзнавчого музею в районі діють офіційно зареєстровані 5 шкільних музеїв: Музей історії Бродівської гімназії ім. І.Труша, Кімната-музей ім. Миколи Федюка (Голубицька ЗОШ І-ІІ ст.), Музей етнографії та народного промислу (Поповецька ЗОШ І-ІІІ ст.), Музей народної творчості та побуту (Станіславчицька ЗОШ І-ІІ ст. ім. Т.Бордуляка) та історико-краєзнавчий музей (Шнирівська ЗОШ І-ІІІ ст.). Останнім часом значно зріс інтерес до історії рідного краю і набула поширення ідея створення сільських музеїв. Ведуться роботи над створенням музею в с.Лешнів, іде підготовча діяльність із оформлення кімнати-музею генерала УГА Мирона Тарнавського у с.Черниця, готуються до реєстрації ряд шкільних музеїв. Працівники Бродівського історико-краєзнавчого музею надають практичну і методичну допомогу в розбудові музейництва на Бродівщині.