Новий японський робот-вчителька з майже живим обличчям робить перекличку, посміхається та свариться, чим неабияк веселить дітей. Проте розробник механічної викладачки одразу обмовився, що не має наміру замінити живих педагогів. 
На відміну, наприклад, від дуже механічного на вигляд Асімо компанії Honda, робот-вихователька на ім'я Сая може виражати шість базових емоцій: подив, страх, огиду, гнів, радість та сум. А усе завдяки тому, що штучна шкіра на її обличчі рухається під дією моторчиків та дротів навколо очей та рота. 
Хіросі Кабаясі (вчений Токійського наукового університету): "Цей робот настільки схожий на живу людину, особливо коли не рухається, що ми вирішили провести експеримент, аби подивитись, чи така машина зможе контролювати, до прикладу, дітей у класі." 
Саю, яку спершу створили як робота-рецепціоніста у 2004-му, випробували в якості вчителя у справжньому класі Токійської початкової школи цього року. 
І хоча механічний наставник ще вміє зовсім небагато з того, чим володіє живий викладач, а саме: робити перекличку чи, скажімо, наказувати дітям сидіти тихо, експеримент, схоже, вельми потішив малюків. 
Японія та інші країни сподіваються, що робототехніка дозволить вирішити проблему невпинного скорочення робочої сили через старіння їхніх націй. Однак поки що науковці та інженери ставляться з обачністю до ідеї масового використання машин у сфері догляду за дітьми та літніми людьми.